Час роботи з 08:00 до 17:00

Доц. О. В. ДОЛЕНКО

Харківська медична академія післядипломної освіти, Україна

Проведено вивчення клінічної ефективності вагінальних супозиторіїв, котрі містять хлорхінальдол, при екзо й ендоцервіцитах, асоційованих із неспецифічною мікст-інфекцією нижнього відділу геніталій, у жінок репродуктивного віку на підставі результатів клінічного, бактеріологічного досліджень, а також кольпоцервікоскопії.

Ключові слова: екзо й ендоцервіцит, неспецифічні інфекції, вагінальні супозиторії хінофуцин, клінічна ефективність, жінки репродуктивного віку.

На даний час відзначається зростання інфекційно-запальних захворювань у жінок, що перебувають у віці соціальної та репродуктивної активності. У загальній структурі гінекологічної захворюваності, частота дисбіозів вагінального біотопу й запальних захворювань шийки матки, асоційованих із неспецифічною мікст-інфекцією нижнього відділу геніталій, варіює в межах 65–75 % і не демонструє виразної тенденції до зниження [1–4].

Широке й не завжди обґрунтоване застосування антибактеріальних препаратів системної дії, насамперед – антибіотиків, сприяє формуванню резервуарів умовно патогенної мікрофлори, селекції нових патогенів, які залучаються до інфекційно-запального процесу, що призводить до зниження протиінфекційного захисту генітального тракту та адаптаційних можливостей організму жінки. На сучасному етапі характерною особливістю запальних захворювань нижнього відділу геніталій жінок є превалювання мікст-форм патогенних і умовно-патогенних мікроорганізмів [4–6].

З огляду на той факт, що піхва й шийка матки є єдиною анатомо-функціональною системою, зміни шийки матки при більшості вагінальних дисбіозів, зумовлених неспецифічною мікст-інфекцією, представлені екзо й ендоцервіцитами. Їх лікування передбачає застосування антибактеріальних, протизапальних препаратів, частіше локальної дії, спрямованих на ерадикацію та елімінацію збудників, профілактику хронізації процесу й запобігання можливим рецидивам [3].

Перевагами препаратів локальної дії, зокрема – вагінальних супозиторіїв, є їх висока біодоступність, відсутність шкідливої ​​дії на сапрофітну аутомікрофлору, простота застосування, виключення ризику побічних реакцій, профілактика фонових (передракових) захворювань шийки матки, що має особливу медико-соціальну значущість [1]. Один із таких препаратів – вагінальні супозиторії Хінофуцин («Лекхім», Україна), що містять активну речовину хлорхінальдол, 0,015 г. Хінофуцин пригнічує синтез мембранних білків і дихальних ферментів мікроорганізмів, володіє бактерицидними властивостями, має широкий спектр антимікробної дії, демонструє антибактеріальну, протигрибкову та антипротозойну активність.

Крім того, перевагою Хінофуцину є унікальна гідрофільна основа супозиторію, яка забезпечує дегідратацію слизової оболонки піхви, зняття набряку, поглинання вагінальних виділень, регулює вивільнення активної речовини в часі – підтримує її терапевтичну концентрацію протягом тривалого періоду. Хінофуцин містить мінімально ефективну концентрацію хлорхінальдолу (0,015 г), що забезпечує оптимальне співвідношення високої антимікробної ефективності та безпеки препарату. Крім того, цей лікарський засіб не сприяє формуванню резистентності мікроорганізмів, також відсутня перехресна резистентність з антибіотиками та антимікробними препаратами інших фармакологічних груп.

Мета роботи

Мета даної роботи – вивчити клінічну ефективність вагінальних супозиторіїв, що містять хлорхінальдол, зокрема Хінофуцин, при екзо й ендоцервіцитах, асоційованих із неспецифічною мікст-інфекцією нижнього відділу геніталій, у жінок репродуктивного віку. Нами було проведено комплексне обстеження 95 жінок віком від 18 до 42 років, у яких патологічні зміни шийки матки були представлені екзо й ендоцервіцитами. Хворих розділили на три репрезентативні клінічні групи: першу (основну) склали 30 пацієнток, у яких запальні зміни шийки матки проявлялися у вигляді ендоцервіциту; другу (основну) – 35 жінок із запальними змінами шийки матки у вигляді екзоцервіциту; до групи контролю увійшли 30 пацієнток без ознак запального процесу шийки матки й піхви.

Пацієнткам обох основних та контрольної груп було виконано загальноклінічне, гінекологічне обстеження, бактеріологічне дослідження виділень піхви та цервікального каналу, проста й розширена кольпоскопія, цитологічне дослідження. Враховувався преморбідний фон, характер менструальної функції, наявність в анамнезі запальних захворювань органів малого таза та екстрагенітальних захворювань. Лікування пацієнток основних груп з екзо й ендоцервіцитом проводили шляхом інтравагінального застосування Хінофуцину: по 1 супозиторію 2 рази на добу протягом 7–10 днів. Клінічну ефективність його оцінювали за результатами клінічного, бактеріологічного та імунологічного досліджень. Під час вивчення преморбідного фону, в 48 (73,8 %) пацієнток основних груп відзначався перенесений двосторонній сальпінгоофорит із проведенням в амбулаторних умовах антибактеріальної, протизапальної терапії, в 17 (26,1 %) хворих на тлі перенесеного запального процесу органів малого таза спостерігалося порушення менструального циклу за типом дисменореї.

Аналіз клінічної симптоматики

Під час аналізу клінічної симптоматики, у 48 (73,8 %) хворих основних груп з екзо й ендоцервіцитом спостерігалися рясні виділення зі статевих шляхів слизово-гнійного характеру, явища диспареунії. При цитологічному дослідженні виділень піхви й цервікального каналу в 56 (86,1 %) пацієнток основних груп, до лікування, визначалася підвищена кількість епітеліальних клітин, слизу, кількість лейкоцитів перевищувала 20–30 в полі зору, ключові клітини відсутні. Мікробний пейзаж був представлений коково-бацилярною мікрофлорою, що відповідає чистоті піхви III–IV ступені. Під час кольпоцервікоскопії, у 22 (73,3 %) хворих першої основної групи з неспецифічним ендоцервіцитом спостерігалися гіперемія слизової оболонки шийки матки, рясні гомогенні виділення, наявність дрібних кіст, розширення петель і посилення судинного малюнка.

У 19 (54,2 %) пацієнток другої основної групи з неспецифічним екзоцервіцитом, зміни слизової оболонки шийки матки були представлені у вигляді дрібних краплинних включень із вираженим судинним малюнком, у 24 (68,5 %) – відзначено виражений набряк підепітеліальної строми. Поєднання екзо й ендоцервіцитів із доброякісними фоновими процесами шийки матки виявлено в 18 (27,6 %) пацієнток обох основних груп у вигляді ектопії циліндричного епітелію, у 8 (12,3 %) – доброякісної зони трансформації на стику багатошарового плоского й циліндричного епітелію шийки матки. За результатами бактеріологічного дослідження виділень цервікального каналу й піхви, в обстежених хворих основних груп до проведення лікування, була виявлена ​​поєднана неспецифічна мікст-інфекція вагінального біотопу на тлі пригнічення лактобацилярної мікрофлори.

У всіх пацієнток основних груп із неспецифічним екзо й ендоцервіцитом, мікробний пейзаж був представлений Гр «–» і Гр «+» мікроорганізмами різної ступені колонізації: St. aureus l (r КУО / мл – у 38 (58,4 %) випадках, St. epidermidis 105 КУО / мл – у 23 (35,3 %), Bacteroides fragilis – в 17 (26,2 %), Peptostreptococcus spp. 104 КУО / мл – у 21 (32,3 %), Escherichia coli 104 КУО / мл – у 42 (64,6 %) хворих на тлі зниження кількості Lactobacillus spp. Дріжджоподібні гриби роду Candida spp. 104 КУО / мл виявлені лише в 9 (13,8 %) випадках. У пацієнток контрольної групи мікробний пейзаж виділень піхви й цервікального каналу був представлений Гр «–» і Гр «+» мікроорганізмами в непатогенній колонізації на тлі переважання Lactobacillus spp. Після проведення лікування вагінальними супозиторіями Хінофуцин, за результатами бактеріоскопії виділень піхви й цервікального каналу на 7-му добу лікування, у 42 (64,6 %) пацієнток обох груп спостерігалося зменшення слизових виділень зі статевих шляхів, відсутність явищ диспареунії, зниження рівня лейкоцитів у виділеннях піхви та цервікального каналу до 10–15 в полі зору. На 10-у добу лікування в 48 (73,8 %) пацієнток відзначено значне зменшення кількості епітеліальних клітин, рівня лейкоцитів до 5–10 в полі зору. У мікробному пейзажі вагінального біотопу превалювала лактобацилярна мікрофлора в колонізації більш, ніж 106 КУО / мл. Чистота піхви відповідала I–II ступені, що є порівняно з показниками нормоценоза. При бактеріологічному дослідженні виділень піхви й цервікального каналу в 59 (90,7 %) хворих зафіксовано зниження титрів колонізації Staph. aureus – до 102 КУО / мл, Staph. epidermidis – до 104 КУО / мл, Escherichia coli – до 103 КУО / мл, Peptostreptococcus spp. – до 102 КУО / мл на тлі переважання лактобацилярної мікрофлори – Lactobacillus spp.

Під час кольпоцервікоскопії, проведеної на 7-му добу лікування, у 56 (86,2 %) пацієнток основних груп були відсутні дрібні краплинні включення з вираженим судинним малюнком зі збереженням незначної гіперемії слизової оболонки шийки матки й помірних слизових виділень зі статевих шляхів. На 10-у добу лікування, у 48 (72,8 %) пацієнток не спостерігалося гіперемії слизової оболонки шийки матки, набряку підепітеліальної строми, у 58 (89,2 %) – відзначено мізерні гомогенні слизові виділення зі статевих шляхів. На підставі результатів всебічного обстеження хворих з екзо й ендоцервіцитами, асоційованими з неспецифічною мікст-інфекцією нижнього відділу геніталій, можна зробити висновок, що Хінофуцин («Лекхім», Україна), який містить активну речовину хлорхінальдол, сприяє ефективній ерадикації патогенної коково-бацилярної мікрофлори без пригнічення сапрофітної аутофлори. Препарат чинить виражену протизапальну дію, сприяє відновленню мікробіоценозу вагінального біотопу. Висока біодоступність, простота застосування, відсутність побічних ефектів дозволяють використовувати вагінальні супозиторії Хінофуцин при інфекційно-запальних захворюваннях піхви й шийки матки в жінок репродуктивного віку.

Оставить комментарий

  Subscribe  
Notify of