КЛІНІКО-ІМУНОЛОГІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ЛІАСТЕНА® У ХВОРИХ З БРОНХО-ЛЕГЕНЕВОЮ ПАТОЛОГІЄЮ

ПРОБЛЕМИ ЕКОЛОГІЇ ТА МЕДИЦИНИ УДК 612414

1998, ТОМ 2, № 1-2 СТР.13-17.

КЛІНІКО-ІМУНОЛОГІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ЛІАСТЕНА® У ХВОРИХ З БРОНХО-ЛЕГЕНЕВОЮ ПАТОЛОГІЄЮ

Дранік Г.М., Свідро О.В., Кушко Л.Я., Мосієнко В.С.

кафедра клінічної імунології та алергології НМУ, м.Київ

У наш час патологія органів дихання є найпоширенішою в Україні (26,1% серед усіх вперше зареєстрованих хвороб – [10]), що пов’язано насамперед із негативним впливом навколишнього середовища. Захворюваність на найбільш поширені форми цієї патології – запалення – зросла і в 1995 р. досягла 401,5 (гостра пневмонія (ГП)) і 205,5 на 100 тис. населення (хронічний бронхіт (ХБ)) [10]. Фахівці відзначають нетиповість перебігу більшості цих процесів, високу схильність до хронізації з частими рецидивами та обструкції дихальних шляхів, прискорене формування небезпечних ускладнень та зниження результативності терапії, яку традиційно призначають таким хворим [1,2,7]. Багато дослідників реальним напрямом поліпшення цієї ситуації сьогодні вважають використання імунотропних препаратів [1,6,11,12,13]. Це пов’язано з величезним значенням участі факторів місцевого та загального імунітету в протиінфекційному захисті, реалізації запальних реакцій і відновних процесах [6,13,14].

Спектр препаратів імунотропного спрямування, які використовуються при ГП та ХБ, досить широкий, проте більшість із них мають бактеріальне походження [3,12,13]. Одним з них є препарат Ліастен® (стара назва «Бластен», діюча речовина виділена з мембран спеціального штаму Lactobacilus Delbruekii), створених колективом авторів, на чолі з проф. Мосієнко В.С. (Інститут експериментальної патології, онкології та радіобіології ім. Р.Є.Кавецького НАН України, м.Київ) та запропонований ВБО «Ензим» (м.Ладижин, Вінницька область). Він є ліофілізованим порошком, що містить глікопептиди, тейхоєву кислоту, нуклеотиди, пептиди та наповнювач – чистий поліглюкін (по 2 мг активної речовини у герметично закритих флаконах). Практично немає токсичної дії, побічних ефектів не встановлено. Попередніми клінічними дослідженнями у хворих на онкологічний та інфекційний профіль виявлено вплив на тимус-залежну ланку імунної системи та фагоцитоз, покращення мікроциркуляції, стимуляцію ретикулоендотеліальної системи та регенерації. Не було жодного випадку ускладнень, які б загрожували життю пацієнта.

Метою нашої роботи, яка проводилася за дорученням Фармкомітету МОЗ України (постанова від 28.12.95 р., протокол № 10), було вивчення клініко-імунологічної ефективності використання Ліастену® (Бластену) у комплексному лікуванні хворих на гострі та хронічні запальні захворювання бронхолегеневої системи.

РЕЗУЛЬТАТИ

Отримані результати у хворих на ХОБ.
1. 1. Дані клінічного дослідження

Під час прийому Ліастену® (Бластену) у хворих на ХОЗ у фазі загострення відзначено позитивну динаміку клінічних симптомів. Кашель ставав більш продуктивним з 3-4 дня, а через 10-12 днів ставав незначним за кількістю виділення мокротиння, а у третини пацієнтів повністю зникав, на другий – третій день нормалізувалася температура тіла, поступово зменшувалася загальна слабкість. При об’єктивному дослідженні значно зменшувалася кількість сухих хрипів, не визначалися вологі хрипи. При спірометрії встановлено зниження або зникнення порушень вентиляційної функції легень і прохідності бронхів.

У контрольній групі зазначені клінічні зміни спостерігалися пізніше на 1-2 дні (відповідно зменшувався курс антибіотикотерапії з 10-12 днів до 7-8 днів).

Встановлено наявність залежності між тривалістю перебування у стаціонарі та ефективністю лікування на 10-12 дні: при явному поліпшенні (10 хворих у групі Д1 та 7-ми групі К1) – 15-18 днів, при незначному поліпшенні (5 хворих у гр.Д1 та 6 хворих на гр.К1) – 21-23 дні, за відсутності динаміки (по 4 хворих в обох групах) – 26-28 днів. Середня тривалість перебування у відділенні у гр.Д1 – 18,2 дні. у гр.К1 – 20,9 дня.

У однієї хворої відзначалася місцева реакція на третє введення Ліастену®: незначний біль, гіперемія та гіпертермія в місці ін’єкції, які зникли протягом 1-ї години під впливом 1 таблетки тавегілу, у двох хворих відзначалося підвищення температури тіла до 37,4°С протягом 4-6 годин після кожної з 3-х ін’єкцій, медичної допомоги не потрібно.

Після стаціонарного лікування протягом 6 місяців у гр.Д1 зафіксовано 12 загострень (11 легких та 1 тяжке, з них у 2-х хворих – по 2 випадки), у гр.К1 – 16 (14 легких та 2 тяжких, у 3- пацієнтів – по 2 випадки). Характерно, що у перші 3 місяці у гр.Д1 число загострень було у 2 рази менше (4 випадки), ніж у наступні 3 місяці (8); водночас у гр.К1 такої тенденції не визначалося (9 та 7 відповідно). Кількість днів непрацездатності у перші 3 місяці на 1 хворого у гр.Д1 склала 3,4 дні, а у гр. К1 – 8,1 дня, за 6 місяців – 10,2 та 14,5 дні відповідно.

1.2 Дані імунологічних досліджень

Після терапії в гр.Д1 відзначається зростання кількості лімфоцитів (у середньому на 250 кл.), у 70% хворих за рахунок Т-хелперів (у середньому на 94±17 кл.), значне зменшення вмісту В-лімфоцитів (у середньому на 174 ±12 кл.), зниження IgA та М до норми, нормалізація рівня продукції ІЛ-1 – що підтверджує активацію клітинного імунітету та початок ремісії.

У контрольній групі після лікування відзначалося зменшення загальної кількості лімфоцитів (приблизно на 250 кл.), що у 70% пацієнтів було пов’язано зі зменшенням кількості Т-хелперів (на 380±22кл.) та незначним зменшенням Т-супресорів-кілерів, помірне зменшення кількості В-лімфоцитів (в середньому 147±11 кл. – менш виражено, ніж у групі Д1), та вмістом IgA в сироватці крові (в середньому на 0,21 г/л), рівень продукції ІЛ-1 збільшився, але не досяг норми.

2. Отримані результати у хворих на ГП (гостру пневмонію).

2.1 Дані клінічного дослідження.

Під час використання Ліастену® позитивна динаміка клінічних проявів була такою: нормалізація температури тіла протягом 24-36 годин від першого введення препарату; зменшення задишки та кашлю на 7-8 день у 7 хворих з явним поліпшенням (виписано на 20-21 день), на 10-12 день у 6-ти з незначним поліпшенням (виписано на 23-24 дні), на 15-17 день у 1-го пацієнта без істотних змін у стані (виписано на 26 день); зникнення кашлю спостерігалося на 3-му тижні лікування.

Явне покращення на 10-12 дні зафіксовано у 4-х хворих у групі К2, незначне – у 6 хворих, відсутність клінічних змін – у 2-х. Динаміка скарг та терміни госпіталізації залежали від результативності терапії (аналогічно гр.Д2).

Середня тривалість перебування у стаціонарі у гр.Д2 – 22,2 дні, у гр.К2-22,8 дні.

Виявлено один випадок місцевої реакції на введення Ліастену®, аналогічний описаному вище.

2.2 Дані імунологічного дослідження.

Після лікування в гр.Д2 відзначалося підвищення загального вмісту лімфоцитів (в середовищі на 358±21 кл.) за рахунок Т-лімфоцитів (в середовищі.238±16кл., Т-хелпери зросли у 50% пацієнтів (в середовищі на 168) ±14 кл.), концентрація IgM досягла норми.

Після терапії в контрольній групі К2 – у 70% пацієнтів відзначалося підвищення кількості Т-супресорів-кілерів (в середньому на 125±18кл.) та В-лімфоцитів (у всіх хворих), які стали майже втричі перевищувати норму, а також зниження концентрації IgA та IgG (у середовищі на 0,3 та 3,03 відповідно).

Таким чином, вдалося встановити певний імунотропний ефект від терапії Ліастеном®. У хворих, які отримували препарат, виявлено значну динаміку показників тимусзалежної ланки (кількість Т-лімфоцитів, а особливо Т-хелперів збільшилася) на відміну від хворих контрольної групи, що свідчить про її стимуляцію, тоді як з боку гуморального імунітету спостерігався протилежний процес: більш значне зменшення кількості В-лімфоцитів у хворих на ХОБ та відсутність подальшого їх зростання у хворих на пневмонію, – це вказує на затихання запалення, початок реабілітації.

Реалізація неспецифічної імуностимулюючої дії Ліастену®, найімовірніше, здійснюється шляхом збільшення під його впливом синтезу ІЛ-1 антигенпрезентируючими клітинами. Регулююча функція цього цитокіну на міжклітинну кооперацію при формуванні імунної відповіді та розвитку запалення загальновідома [15,19]. Нами встановлено наявність значного зниження ІЛ-1 продукції у хворих на ХОБ, що може зумовлювати тривалість перебігу хронічного запалення з нестачею вираженості клінічних проявів порівняно з гострим процесом. Терапія Ліастеном® значно підвищила спонтанну продукцію ІЛ-1 і значно – стимульовану. Відсутність нормалізації даного показника в контрольній групі свідчить про затримку відновлювальних процесів, їх неповноцінність.

Висновки.

Ліастен® є досить ефективним препаратом при бронхолегеневій патології. Він сприяє кращому ефекту при проведенні лікування і прискорює регенерацію. У хворих з ХОБ це дозволяє скоротити курс антибіотикотерапії та час перебування на ліжку на 1,5-2 дні, надалі протягом 3-х місяців значно зменшити кількість загострень, зробити їх перебіг легшим, знизити кількість використовуваних антибіотиків, зменшити кількість днів непрацездатності..
Ліастен® – малотоксичний препарат: кількість побічних явищ при терапії незначна (поодинокі випадки температурних реакцій у 2-х, помірні місцеві прояви – також у 2-х із 33 хворих): ускладнень, які б загрожували життю пацієнтів зафіксовано не було.
Вплив на імунну систему при бронхолегеневій патології становить неспецифічну стимуляцію імунної системи: клітинної ланки імунітету та фагоцитарної системи за допомогою підвищення продукції ІЛ-1; він також прискорює нормалізацію показників гуморальної ланки імунітету.