Цервікальна інтраепітеліальна неоплазія (CIN) – порушення будови, диференціації та дозрівання епітелію шийки матки, яке трапляється серед жіночого населення з частотою від 5 % до 17 %. На сьогодні, зниження частоти цієї патології, попри наявність великої кількості досліджень, присвячених вивченню даної патології. Метою поточного дослідження стала оцінка ефективності та безпеки застосування препарату повидин (повідон-йод) перед хірургічним лікуванням пацієнток із CIN II. Досліджено 60 пацієнток віком від 25 до 40 років із діагностованим CIN II, на яких очікувала конізація шийки матки. У якості передопераційної підготовки, 33 пацієнтки основної групи отримували препарат повидин у формі вагінальних супозиторіїв протягом 10 днів, по 1 супозиторію 1 раз на добу. Група порівняння – 27 жінок, яким не санацію піхви не проводили. Продемонстровано гарну переносність пацієнтками повідон-йоду (препарату повидин), прискорення процесів епітелізації шийки матки, що дозволяє рекомендувати більш широке застосування повидину в клінічній практиці.
Ключові слова: патологія шийки матки, регенерація, деструктивне лікування, конізація, CIN II, Повидин.
Дисплазія шийки матки – передраковий стан. Це означає, що в жінок із діагнозом «дисплазія шийки матки» надалі багаторазово зростає ймовірність розвитку раку шийки матки. Однак це зовсім не означає, що рак розвинеться за будь-яких умов. Дисплазія шийки матки характеризується вираженою гіперплазією (потовщенням), проліферацією (розростанням), порушеннями диференціювання, дозрівання, старіння і відторгнення клітин поверхні епітелію шийки матки [2]. За результатами досліджень, майже чверть жінок мають патологію шийки матки. Ба більше у 20 % невагітних жінок і в 40 % випадків вагітності діагностують передраковий стан – дисплазію шийки матки [8]. Залежно від ступеня вираженості того чи іншого порушення, виділяють три ступеня дисплазії шийки матки: легкий, помірний та важка дисплазія шийки матки.
Ступінь (або стадію) дисплазії шийки матки визначають за глибиною проникнення патологічних процесів і за обсягом ураження слизової оболонки вірусом папіломи людини (ВПЛ) [5]. За нормальних умов, епітелій на поверхні шийки матки складається з чотирьох шарів багатошарового плоского епітелію. Зміни поверхневого шару епітелію характеризують легкий ступінь дисплазії шийки матки, більш глибокі зміни свідчать про важкий ступені дисплазії [4].
У сучасній медицині для діагностики та лікування патології шийки матки часто застосовують конізацію шийки матки [3]. Конізація шийки матки – це процедура, під час якої видаляють конусоподібний фрагмент шийки матки, що містить на собі зону ураження. Отриманий матеріал відправляють на гістологічне дослідження для визначення ступеня і глибини ураження епітелію шийки матки [9].
Поширеними є три способи конізації шийки матки :
- ножова (на даний час застосовується рідко, з огляду на найвищу з усіх трьох методів частоту ускладнень);
- лазерна;
- петлева електроконізація шийки матки (найбільш поширений спосіб).
У цій статті розглянуто петлеву електроконізацію шийки матки. Інша назва: LEEP (Loop Electrosurgical Excision Procedure) або LLEETZ (Large Loop Electrosurgical Excision of Transformation Zone).
Протипоказаннями для проведення конізації шийки матки є:
- інфекційно-запальні захворювання жіночих статевих органів;
- інвазивний рак шийки матки.
Показанням до проведення конізації шийки матки може стати наявність патологічно зміненої ділянки слизової оболонки шийки матки з поширенням патології на верхні відділи каналу шийки матки [6]. Патологія слизової оболонки шийки матки містить безліч станів, котрі потребують подальших діагностичних кроків і терапії. Конізація в даному випадку допоможе детальному дослідженню стану таких тканин та їхньому лікуванню. Дисплазія шийки матки II–III стадії також є показанням до розширеної біопсії або конусоподібного висічення шийки матки [10]. Перед конізацією проводиться гінекологічний огляд, лабораторні дослідження крові та цитологічне (ПАП-тест) дослідження, у деяких випадках – УЗД і кольпоскопія.
Найкращий час для проведення конізації шийки матки – це перші дні після менструації (5–11-й день від початку циклу) [1]. Однією з важливих проблем під час виконання конізації шийки матки, є ускладнення в післяопераційному періоді у вигляді порушення процесу репарації. Частіш за все, такі порушення пов’язують зі змінами у вагінальному біоценозі, які своєю чергою, можуть призводити до підтримування запального процесу, як слизової оболонки піхви, так і слизової оболонки шийки матки.
Мета дослідження: оцінка результатів застосування вагінальних свічок Повидин у жінок перед конізацією шийки матки, щоб зменшити кількість ускладнень у післяопераційному періоді [7].
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ
Роботу виконано на базі кафедри акушерства та гінекології № 1 Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова, Вінницького міського клінічного пологового будинку № 1. Проведено клініко-лабораторне обстеження 60 пацієнток, за їхньою інформованою згодою, віком від 25 до 40 років із захворюваннями шийки матки, а саме – діагностованою CIN II, у разі якої показана конізація шийки матки. Перед оперативним втручанням, у 33 пацієнток 1-ї групи (основної) використовували вагінальні свічки Повидин, які вводили 1 раз на добу на ніч протягом 10 днів. У 2-й групі (група порівняння) – 27 жінок, у яких санацію перед конізацією не проводили. Групи були порівнянні за віком, репродуктивним анамнезом, рівнем освіти та соціальним статусом.
У дослідження не включали хворих із запальними захворюваннями малого таза, котрим раніше здійснювали маніпуляції на шийці матки (за 3 міс до дослідження), і пацієнток, котрі мають серйозні супутні захворювання. Кожна пацієнтка проходила обстеження й оцінювалася відповідно до тяжкості патології. 45 пацієнток (75,0 %) мали в анамнезі пологи. На анамнестичні аборти вказувала 51 жінка – 85,4 %.
Серед гінекологічних захворювань, на першому місці за частотою відзначаються хронічні захворювання матки та придатків (хронічний сальпінгоофорит – 39 пацієнток (65 %), бактеріальний вагіноз – 37 хворих (61,6 %), вагініти різної етіології – 17 жінок (28,3 %)), міома матки – у 8 досліджуваних, включених у наше проспективне дослідження (13,3 %). Тривалість спостереження за патологією шийки матки (CIN) коливалася від 6 міс до 3–5 років.
Серед раніше проведених методів лікування, частіш за все здійснювалися мазеві аплікації, кріодеструкція й діатермоелектрокоагуляція шийки матки, лікування солковагіном. Усім жінкам, хто брав участь у дослідженні, проводили клінічні, лабораторні, інструментальні та морфологічні дослідження. Клінічне обстеження жінок передбачало збір анамнезу, гінекологічний огляд, просту й розширену кольпоскопію між 8-м та 12-м днями менструального циклу за стандартною методикою. Класифікацію кольпоскопічних картин проводили відповідно до міжнародної термінології кольпоскопічних термінів. Оцінку біоценозу піхви проводили шляхом визначення основних груп умовно-патогенних і патогенних мікроорганізмів методом кількісної полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) у реальному часі.
Цитологічна діагностика полягала в мікроскопічному дослідженні мазків із поверхні шийки матки та каналу шийки матки. Петлеву електроконізацію шийки матки проводили на 8–10-й день менструального циклу, що гарантувало профілактику ендометріозу шийки матки та створювало оптимальні умови для регенерації, враховуючи природний гормональний фон. Радіохірургічне видалення патологічно зміненої слизової оболонки шийки матки виконували з використанням апарату «Сургітрон™» фірми «Ellman International, inc.» (США), з вихідною частотою струму 3,8 МГц, електродом у режимах «розріз і коагуляція» й «розріз». Тривалість динамічного спостереження складала 1,5 міс. За цей час проводили кілька контрольних оглядів: через 1 та 1,5 міс після конізації шийки матки. На час обстеження й лікування, пацієнткам були рекомендовані бар’єрні методи контрацепції. Статистичну обробку отриманих даних проводили за загальноприйнятим методом варіаційної статистики. Значущість розбіжності між порівнюваними даними оцінювали за критерієм Стьюдента.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ І ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
Головною скаргою в пацієнток із захворюваннями шийки матки були вагінальні виділення. При цьому, усі жінки на момент звернення були обстежені на інфекції, що передаються статевим шляхом, і мали також негативні результати дослідження на умовно-патогенну мікрофлору. Основним завданням кольпоскопії став аналіз загального стану піхви, шийки матки (ступінь регенерації). Клінічні дані та результати кольпоскопії свідчили про те, що у всіх пацієнток відбулося загоєння білим струпом. Останній повністю самостійно відокремлювався без болю і кровотечі до 9–12-ї доби в жінок у групах дослідження. Лімфорея практично була відсутня (слабо виражена лише в 1 пацієнтки). Температурна реакція, больовий синдром відсутні. Ефективність проведеної терапії оцінювали за такими критеріями.
Повний ефект – незмінений багатошаровий плоский епітелій по всьому обсязі екзоцервіксу, відсутність рецидиву, циліндрична форма й округлий внутрішній зів. Повна епітелізація спостерігалася до 26–28-го дня в групі порівняння у 74 % (20 пацієнток) і до 19–22-го дня в основній групі в 87,9 % (29 пацієнток).
Неповний ефект – незмінений багатошаровий плоский епітелій по всьому обсязі екзоцервіксу, крім ділянки слизової оболонки, вкритої циліндричним епітелієм, величиною понад 5 мм навколо зовнішнього зіву, або рецидив захворювання шийки матки через 12 місяців та більше, в основній групі – у 4 обстежених (12 %) з CIN II, у групі порівняння – у 7 пацієнток (25,9 %).
Відсутність ефекту – рецидив захворювання шийки матки раніше, ніж 12 місяців після проведеного лікування, не спостерігався ні в одній із груп, які були залученими до нашого проспективного дослідження.
Тобто, у всіх випадках застосування петлевої електроконізації шийки матки, відзначалася відсутність грубого струпа після коагуляції, а також безкровність процедури, низький рівень болючості, значне скорочення тривалості операції та реабілітації. Під час проведення контрольної кольпоскопії в основній групі пацієнток, яким було проведено комбіновану терапію (терапія Повидином і петлева електроконізація шийки матки), середній термін повної епітелізації становив 26,2 ± 2,2 доби. Ймовірно, такий результат пояснювався не лише особливостями репарації після радіохвильового впливу (регенеративні процеси в зоні впливу радіоножа характеризуються незначною лейкоцитарною інфільтрацією й переважанням проліферативної фази, забезпеченням надійного гемостазу й супроводжуються мінімальною зоною бокового коагуляційного некрозу), але й попередньою санацією піхви й шийки матки Повидином, що стало профілактикою ускладнень запального характеру.
У групі порівняння, в обстежуваних після монотерапії (радіохірургічне видалення патологічно зміненої слизової оболонки шийки матки), за даними кольпоскопії, термін повної епітелізації становив 31,4 ± 3,6 доби. Бактеріологічне дослідження, проведене через 1 місяць після оперативного втручання в групі пацієнтів, яким проводилася попередня санація піхви препаратом Повидин, показало відсутність запалення у 100 % пацієнтів. У групі порівняння, відсутність запалення відзначалася у 92 % пацієнтів. Представлені дані свідчили про необхідність застосування препарату Повидин (повідон-йод) у передопераційному періоді для покращення регенерації тканин після петлевої конізації шийки матки. Під час дослідження, побічних ефектів та індивідуальної непереносності препарату Повидин (повідон-йод) відмічено не було. Рання епітелізація після конізації шийки матки спостерігалася в жінок основної групи, що підкреслює необхідність санації піхви препаратом Повидин перед конізацією.
ВИСНОВКИ
Під час оцінки ефективності інтравагінального застосування свічок Повидин (повідон-йод) у жінок із патологією шийки матки (CIN II) після проведеної санації перед конізацією шийки матки встановлено, що даний препарат добре переноситься й демонструє бактерицидні, протизапальні та регенераційні властивості, а також сприяє повноцінній епітелізації шийки матки, що дозволяє рекомендувати більш широке застосування препарату Повидин у клінічній практиці.
Відомості про авторів
Чайка Григорій Васильович – Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова, 21018, м.Вінниця, вул. Пирогова, 56
Таран Оксана Анатоліївна – Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова, 21018, м.Вінниця, вул. Пирогова, 56. E-mail: taranoa@ukr.net
Лобастова Тетяна Валеріївна – Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова, 21018, м.Вінниця, вул. Пирогова, 56
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Жуковская И.Г., Семенова М.В. Оценка эффективности использования Фарматекса (бензалкония хлорида) у женщин с заболеваниями шейки матки после применения деструктивных методов лечения // Здоровье женщины, 2014 – 2(88): 97–100.
2. Антонюк М.И., Особенности клиники, диагностики и лечения цервикальных интраэпителиальных неоплазий шейки матки, осложненных цервицитами: Автореф. дис. … канд. мед. наук. – К., 2012. Статья поступила в редакцию 17.02.2015
3. Дамиров М.М. Радиоволновые, криогенные и лазерные технологии в диагностике и лечении в гинекологии. – М.: Бином, 2011. – 320 с.
4. Онкологический потенциал различных патологических состояний шейки матки / Н.Л. Овсянкина, Н.Ю. Мелехова, А.Н. Иванян [и др.] // Журнал акушерских и женских болезней. – 2006. – T. LV. – Выпуск 3. – С. 17–19.
5. Вакуленко Г.А. Ключевые звенья патогенеза рака шейки матки, определяющие клинические перспективы / Г.А. Вакуленко, Е.П. Манжура, И.Б. Щепотин // Здоровье женщины – 2006. – № 2 (26). – С. 202–206.
6. Роговская С.И. Папилломавирусная инфекция у женщин и патология шейки матки. В помощь практикующему врачу. – М.: ГЭОТАР-Медиа, 2010. – 192 с.
7. Профилактика рака шейки матки: Руководство для врачей. – М.: МЕДпресс-информ, 2012. – 192 с.
8. Роговская С.И. Шейка матки, влагалище, вульва. Физиология, патология, кольпоскопия, эстетическая коррекция / Липова Е.В./ Москва: ООО Медиабюро Статус презенс, 2014. – С. 653–686.
9. Jacus S. Margin status and excision of cervical intraepithelial neoplasia / Edmons P., Dunton C., King A.S. // Obstet. Gynecol.Surv. – 2000. – Vol. 55, N 8. – P. 520–527.
10. Ramphul M. An unusual reproductive of consequence of needle exision of the transformation zone / Dimitriou E., Byrne B. // BMJ. – 2008. – Vol. 337. – P. 343.
Цервікальна інтраепітеліальна неоплазія (CIN) – порушення будови, диференціації та дозрівання епітелію шийки матки, яке трапляється серед жіночого населення з частотою від 5 % до 17 %. На сьогодні, зниження частоти цієї патології, попри наявність великої кількості досліджень, присвячених вивченню даної патології. Метою поточного дослідження стала оцінка ефективності та безпеки застосування препарату повидин ...
Share the post "Застосування препарату повидин у пацієнток перед хірургічним лікуванням CIN II"