Особливості акушерської та перинатальної патології на тлі загрози передчасних пологів

А. О. Шевченко

Запорізький державний медичний університет, Україна. Спонтанні передчасні пологи, котрі виникають майже в 5-13% вагітних, – першочергова проблема перинатальної захворюваності та смертності, але, на жаль, за останні 10 років частота їх виникнення суттєво не змінилась.

Мета роботи – проаналізувати особливості клінічного перебігу вагітності, пологів, стану плода та новонародженого у вагітних на тлі загрози передчасних пологів (ЗПП) у терміні гестації 22-34 тижні та функціонального стану фетоплацентарного комплексу в цієї когорти вагітних. Матеріали та методи. Здійснили аналіз результатів клінічного, лабораторного та функціонального обстеження в 121 жінки, яких поділили на 3 групи: основна – 43 жінки з одноплідною вагітністю та загрозою передчасних пологів у терміні 22-34 тижні, які отримували лікування в обсязі: профілактики РДС (дексаметазон 6 мг в/м № 4 або бетаспан 12 мг в/м № 2), гестагенної підтримки (мікронізований прогестерон 200 мг 1 раз на день вагінально) та Далмаксин 200 мг 1 раз на день ректально; група порівняння – 42 жінки з одноплідною вагітністю та загрозою передчасних пологів у терміні гестації 22-34 тижні, які отримували лікування загрози згідно з алгоритмом наказу МОЗ N9 624 від 03.11.2008 р.; контрольну групу становили 36 жінок з одноплідною вагітністю, вагітність яких мала фізіологічний перебіг і завершилась народженням живих доношених дітей.

Результати

Середній вік пацієнток, яких обстежили, становив 27,08±0,79 року. Середня оцінка аналізу STV у плодів у терміні гестації 22- 34 тижні з ЗПП основної групи становила 11,5±0,98 мсек, групи порівняння – 9,8±0,97 мсек. Вірогідних відмінностей у показниках матково- плацентарно-плодового кровообігу вагітних з обстежених груп не відзначено. Середній гестаційний вік новонароджених основної групи становив 37,9±2,38 тижня гестації і хоча не вірогідно, але був вищим за групу порівняння (36,9±4,2). Передчасними пологами завершилися 23,81 % вагітностей групи порівняння, що вірогідно більше, ніж в основній групі (0,05), де цей показник становив 13,95%.

У структурі перинатальної захворюваності провідними були: гіпоксично-ішемічне пошкодження ЦНС із синдромом пригнічення, неонатальна жовтяниця, синдром дихальних розладів переважно І типу, внутрішньошлуночкові крововиливи мозку та ретинопатія недоношених. Висновки. Використання під час вагітності лікування загрози передчасних пологів в обсязі мікронізований прогестерон 200мг мг 1 раз на день вагінально, Далмаксин 200 мг 1 раз на день ректально знижує відсоток передчасних пологів і поліпшує перебіг вагітності та стан плода. Про ефективність лікування загрози передчасних пологів пацієнток основної групи свідчить не лише регресія клінічних симптомів цього ускладнення, задовільний функціональний стан фетоплацентарного комплексу а також зниження відсотка ранніх передчасних пологів і, як наслідок, важкої перинатальної захворюваності.

Особенности акушерской и перинатальной патологии на фоне угрозы преждевременных родов

А. А. Шевченко

Спонтанные преждевременные роды, возникающие в 5-13 % беременностей, являются одной из главных причин перинатальной заболеваемости и смертности, но за последние 10 лет частота их возникновения существенно не изменилась. Цель работы – проанализировать особенности клинического течения беременности, родов, состояния плода и новорождённого у беременных на фоне угрозы преждевременных родов в сроке гестации 22-34 недели, а также данные о функциональном состоянии фетоплацентарного комплекса у данной когорты беременных.

Материалы и методы

Проведён анализ результатов клинического, лабораторного, функционального обследования у 121 женщины, распределённых на 3 группы: основная группа -43 пациентки с одноплодной беременностью и угрозой преждевременных родов в сроке 22- 34 недели, которые получали профилактику РДС (дексаметазон 6 мг в/м № 4 или бетаспан 12 мг в/м № 2), гестагенную терапию (микронизированный прогестерон 200 мг 1 раз в день вагинально) и Далмаксин 200 мг 1 раз в день ректально; группа сравнения – 42 пациентки также с одноплодной беременностью и угрозой преждевременных родов в сроке гестации 22-34 недели, получавшие лечение согласно алгоритму приказа М3 № 624 от 03.11.2008; контрольную группу составили 36 женщин с одноплодной беременностью и физиологическим течением беременности и родов, которые завершились рождением живых доношенных детей.

Результаты.

Средний возраст обследованных пациенток составил 27,08 ±0,79 года. Средняя оценка анализа STV у плодов в сроке гестации 22-34 недели с клиническими признаками угрозы преждевременных родов основной группы составила 11,5±0,98 мсек, группы сравнения – 9,8±0,97 мсек. Достоверных различий в показателях маточно-плацентарно-плодового кровотока беременных обследованных групп отмечено не было. Средний гестационный возраст новорождённых основной группы составил 37,9±2,38 недели гестации и был выше, чем в группе сравнения (36,9±4,2 недели). Преждевременными родами завершились 23,81 % беременностей группы сравнения, что достоверно больше, чем в основной группе (0,05), где данный показатель составил 13,95%. В структуре перинатальной заболеваемости лидирующими были: гипоксически-ишемическое повреждение ЦНС с синдромом угнетения, неонатальная желтуха, синдром дыхательных расстройств I типа, внутрижелудочковые кровоизлияния мозга и ретинопатия недоношенных.

Выводы.

Использование во время беременности лечения угрозы преждевременных родов в объёме микронизированный прогестерон 200 мг 1 раз в день вагинально, Далмаксин 200 мг 1 раз в день ректально снижает показатель преждевременных родов, улучшает течение беременности и состояние плода. Об эффективности лечения угрозы преждевременных родов у пациенток основной группы свидетельствует не только регресс клинических симптомов данного осложнения, удовлетворительное функциональное состояние фетоплацентарного комплекса, но и снижение процента ранних преждевременных родов и, как следствие, тяжёлой перинатальной заболеваемости.

Obstetrical and perinatal pathology in women with risk of preterm labo

A. A. Shevchenko

Spontaneous preterm births occurring in 5-13% of pregnancies are the major cause of perinatal morbidity and mortality, but their frequency has not changed significantly over the past 10 years.

Aim. To make the analysis of the clinical features of pregnancy, childbirth, state of the newborn and fetus in pregnant women with premature birth risk in 22-34 weeks’ gestation and feto-placental complex functional state in pregnant women of this cohort.

Materials and Methods. The analysis of the clinical, laboratory and functional examination results of 121 women has been done. Women were divided into 3 groups: the main group -43 patients with singleton pregnancy and risk of premature delivery at term 22-34 weeks who received prevention of RDS (dexamethasone 6 mg i. m. № 4 or betaspan 12 mg i. m. № 2), progestogen therapy (micronized progesterone 200mg 1 time a day vaginally) and dalmaksin 200 mg 1 time a day rectally; comparison group -42 patients also with singleton pregnancy and risk of premature delivery at term 22- 34 weeks of gestation who were treated according to the algorithm of the Ukrainian National Guideline № 624 of 03.11.2008; the control group consisted of 36 women with singleton normal pregnancy and delivery which ended with the birth of live full-term newborn.

Results. The average age of the examined patients was 27.08 ±0.79 years. The average assessment of fetuses S7V analysis at 22-34 weeks’ gestation with clinical signs of premature birth risk with the main group was -11.5± 0.98 ms, with the comparison group – 9.8±0.97 ms. No significant differences in uterine-placental-fetal circulation of analyzed groups pregnant women were noted. The average gestational age of the main group newborns was 37.9±2.38 weeks and it was higher than in the comparison group (36.9 ±4.2 weeks). 23.81 % of comparison group pregnancies ended with a preterm birth, which was significantly higher than in the main group (0.05), where this indicator was 13.95%.

In the structure of perinatal morbidity the leading were: hypoxic-ischemic injury of the CNS with suppression syndrome, neonatal jaundice, respiratory distress syndrome type I, intraventricular hemorrhages, and retinopathy of prematurity.   Conclusions. Using for premature birth risk treatment micronized progesterone 200mg 1 time a day vaginally, dalmaksin 200 mg 1 time a day rectally reduces the risk of preterm birth rate and improves physiological condition of pregnancy and fetus. The effectiveness of the premature birth risk treatment of the main group patients shows not only the improvement of this complication clinical symptoms and satisfactory functional state of feto-placental complex, but also reduction the percentage of early preterm birth, and as a consequence, decrease in severe perinatal morbidity.

Спонтанні передчасні пологи, які виникають майже у 5-13% вагітних, є першочерговою проблемою перинатальної захворюваності та смертності, але, на жаль, за останні 10 років частота їх виникнення значно не змінилась [2,3]. Передчасні пологи (ПП) – поширене явище, що впевнено зберігає свої позиції серед питань наукового пошуку та практичних упроваджень [4]. ПП – це подія в житті родини, що змінює її соціальний і матеріальний статус, випробовує стосунки між подружжям і чинить серйозний фізичний, психоемоційний стрес [1]. Значення проблеми передусім пов’язане з високими показниками неонатальної смертності та захворюваності, але не варто забувати й про наслідки невиношування вагітності для материнського організму: інфікування порожнини матки, пов’язані з ним курси антибіотикотерапії, розлади лактаційної регуляції тощо [1].   Загроза передчасних пологів (ЗПП) або хибні перейми в терміні недоношеної вагітності залишаються однією з основних причин госпіталізації вагітних, сягаючи 30% усіх показань до стаціонарного лікування [5,6].

Незважаючи на вдосконалення знань про причини та механізми передчасних пологів, а також сучасні профілактичні заходи, щорічно у світі народжується 15 млн недоношених дітей [8]. Дослідження останніх років підкреслюють неоднозначність думок авторів щодо значення загрози переривання вагітності для матері та плода, критеріїв істинної загрози переривання та необхідності госпіталізації цієї групи жінок [7,9]. Деякі дослідники довели відсутність зв’язку між загрозою переривання гестації у II триместрі та розвитком ПП [6]. Виявлено, що вагітні, які перенесли загрозу переривання в II триместрі вагітності, входять до групи ризику розвитку аномалій пологової діяльності та народження дітей із гіпотрофією плода та патологією перинатального періоду [6]. Клінічний досвід показує, що приблизно в 50 % жінок, які госпіталізовані з діагнозом «загроза передчасних пологів», вагітність вдається пролонгувати до доношеного терміну [10]. Тому вкрай важливим є вдосконалення концепції ризику щодо невиношування вагітності.

Мета роботи

Проаналізувати особливості клінічного перебігу вагітності, пологів, стану плода та новонароджених у вагітних на тлі загрози передчасних пологів у терміні гестації 22-34 тижні та виявити особливості функціонального стану фетоплацентарного комплексу в цієї когорти вагітних.

Матеріали і методи дослідження

Дослідження здійснили на базі КЗ «Обласний перинатальний центр» ЗОР (КЗ «ОПЦ» ЗОР) за період із 2013 по 2016 рік. ДЛЯ виконання завдань, що накреслені в роботі, виконаний аналіз результатів клінічного, лабораторного та функціонального обстеження у 121 жінки, які спостерігалися з ранніх термінів вагітності, а також досліджено перинатальні наслідки цих вагітностей. Пацієнтки спостерігались спеціалістами лікувального закладу в динаміці гестаційного процесу, а також були розроджені у КЗ «ОПЦ» 30R Як оптимальний дизайн дослідження обрали когорт- не ретроспективне дослідження.  Відповідно до поставлених завдань під час ретроспективного дослідження сформували такі групи: – основна група: 43 жінки з одноплідною вагітністю та загрозою передчасних пологів у терміні 22-34 тижні, які отримували лікування в обсязі: профілактики РДС плода (дексаметазон 6 мг в/м № 4 з інтервалом 12 годин або бетаспан 12 мг в/м № 2 1 раз на добу протягом 1 тижня з моменту госпіталізації), гестагенної підтримки (мікронізований прогестерон 200 мг 1 раз на день вагінально, тривалість курсу індивідуальна) та Далмаксин 200 мг 1 раз на день ректально впродовж першого тижня з моменту госпіталізації.

Запорізький медичний журнал. – 2017. – Т. 19, № 2(101). – С. 190-194

Ключові слова:
Невиношування вагітності, ускладнення вагітності, фетоплацентарний комплекс.
DOI: 10.14739/2310-1210.2017.2.95690
E-mail: shadylady_2003@inbox.ru