Спектр гепатопротекторної дії в Далмаксіну (активна речовина тіотриазолін), досить широкий, він був добре вивчений при таких захворюваннях, як токсичне ураження печінки, викликане алкоголем, різними галогенідами й іншими лікарськими препаратами, зокрема – парацетамолом та іншими НПЗЗ.

У Далмаксіну є, як мінімум, п’ять механізмів гепатопротекторної дії.

Перший механізм гепатопротекторної дії Далмаксіну проявляється завдяки зменшенню пошкодження гепатоцитів на ранніх етапах розвитку патологічного процесу, шляхом переривання АФК-залежних механізмів ініціації оксидативного стресу та зменшення пошкодження субклітинних структур гепатоцитів, а також зменшення окисної модифікації білкових структур рецепторів та іонних каналів гепатоцитів.

Другий механізм пов’язаний зі структурними особливостями Далмаксіну, тому що тіотриазолін має тіольну групу, завдяки якій нормалізує тіол-сульфідну систему печінки, а саме – її глутатіонну ланку, яка здійснює досить важливу функцію з детоксикації ксенобіотиків і регуляції антиоксидантної системи печінки.

Третій механізм – Далмаксін безпосередньо впливає на метіонін і утворення його активного метаболіту – адеметіоніну.

Четвертий механізм зумовлений потужною мембраностабілізувальною дією, тіотриазолін захищає мембрани гепатоцитів від пошкодження внаслідок процесів оксидативного стресу.

П’ятий механізм зумовлений впливом тіотриазоліну на енергетичний обмін, тому що реакції біотрансформації є АТФ-залежними, і вони потребують великої кількості АТФ, дефіцит якого спостерігається на тлі пошкодження печінки. Тому для нормалізації енергетичного метаболізму і відновлення рівня АТФ і потрібен Далмаксін (тіотриазолін).

Отже, Далмаксін проявляє гепатопротекторну дію завдяки антиоксидантному, енерготропному та протиішемічному механізмам. Оскільки оксидативний стрес і вторинна ішемія є універсальними механізмами пошкодження органів і тканин під час різних патологічних процесів, то застосування тіотриазоліну (Далмаксіну), завдяки його антиоксидантним та протиішемічним властивостям, дає можливість розглядати препарат не лише, як гепатопротектор, але й у якості кардіопротектора, також – як антиоксиданта й цитопротектора в гінекології, урології, проктології, онкології, неврології, гастроентерології та ін.