Час роботи з 08:00 до 17:00

В.А. Заболотнов 1 , А.Н. Рыбалка 2 , В.Й. Шатила 1 , С, С, Аникин 2

Житомирський інститут медсестринства 2 Кримський державний медичний університет імені С.І. Георгіївського, м. Сімферополь

Ефективність застосування тіотриазоліну

У статті наведено дані про ефективність застосування нової лікарської форми тіотриазоліну – ректальних супозиторіїв Далмаксін у комплексі лікування пацієнток із хронічними запальними захворюваннями внутрішніх статевих органів.

Ключові слова: хронічні запальні захворювання внутрішніх статевих органів, лікування, тіотриазолін, Далмаксін.

Вірогідно визначено, що попри широке застосування антибактеріальних препаратів, імуномодуляторів та фізіотерапевтичних методів лікування, у кожної п’ятої пацієнтки гострий запальний процес органів малого таза переходить у хронічний. Сальпінгоофорити в сучасних умовах нерідко набувають затяжного перебігу, трансформуються в хронічні форми й частіше за інші гінекологічні захворювання призводять до тимчасової, а іноді й стійкої втрати працездатності [1, 10].

Для ХЗЗВСО характерне зниження клітинного та гуморального імунітету, показників неспецифічної резистентності, сенсибілізація організму й розвиток аутоімунного процесу, розлади в системі гемостазу та мікроциркуляції (підвищення коагуляційного потенціалу, зниження фібринолітичної активності з розвитком хронічної форми ДВЗ-синдрому). Це призводить до гіпоксії тканин, сповільнення процесів регенерації та хронізації процесів [4, 10]. Широкий спектр клінічних проявів ХЗЗВСО роблять цю проблему актуальною з медичної точки зору і визначають соціально-економічну значущість [8, 12].

Хронізація запального процесу характеризується больовим синдромом (біль має періодичний характер, зберігається після зникнення ознак запальної реакції, може посилюватися внаслідок переохолодження, фізичних та емоційних перевантажень), наявністю інфільтратів, зміною нервово-психічного стану (поганий сон, дратівливість, погіршення працездатності, швидка стомлюваність), порушенням сексуальної функції (50–70 %) (аноргазмія, вагінізм, диспареунія), порушенням менструальної функції (45–55 %), втратою фізіологічної функціональності слизової та м’язової оболонок маткових труб з однієї чи обох сторін – порушенням репродуктивної функції (30,0 %) [4]. Єдиним критерієм одужання для пацієнток із тазовим болем є припинення больових відчуттів і відновлення репродуктивної функції.

Ефективність лікування гінекологічних захворювань із позицій ліквідації клінічної симптоматики висвітлена в малій кількості робіт і потребує подальшого вивчення [9, 13]. Для отримання гарного терапевтичного ефекту під час лікування ХЗЗВСО, зазвичай тривалий час застосовують комбінації препаратів, які часом налічують понад 10 найменувань. Це істотно підвищує вартість лікування, знижує його ефективність, збільшує частоту алергічних реакцій і ускладнень, знижує комплаєнтність терапії [3]. Перспективним є застосування лікарських засобів, яким властивий широкий спектр терапевтичних ефектів: відновлення мікроциркуляції, протизапальний, імуномодулювальний, мембрано-стабілізувальний, протиішемічний, антиоксидантний, регенеративний.

Такими ефектами володіє препарат Далмаксін (активна речовина тіотриазолін) [2, 5].

Далмаксін чинить:

  • протизапальну та імуномодулювальну дію – стабілізує мембрани базофілів, опасистих клітин і еозинофілів, чим обмежує викид медіаторів запалення, знижує вміст циркулюючих імунних комплексів, збільшує фагоцитарну активність макрофагів;
  • мембраностабілізувальну – зберігає цілісність мембран клітин, захищає фосфоліпіди мембран від окислення, нормалізує іонний транспорт у клітину, зберігає порогову чутливість мембранних рецепторів;
  • протиішемічну – посилює синтез АТФ, нормалізує дихальний ланцюг мітохондрій, покращує утилізацію глюкози та глікогену в клітинах, запобігає розвитку лактоацидозу в клітинах, нормалізує роботу ферментів циклу Кребса;
  • антиоксидантну – переводить вільні радикали кисню в неактивний стан, сприяє відновленню антиоксидантних ферментів;
  • регенеративну – стимулює регенерацію епітелію, відновлює мікроциркуляторні процеси, активує процеси синтезу білку.

У зв’язку з наявністю в Далмаксіну вказаних вище властивостей, ми вирішили оцінити його ефективність у жінок із ХЗЗВСО.

Мета дослідження: підвищення ефективності лікування хронічних запальних захворювань внутрішніх статевих органів.

Матеріали та методи

Проведено обстеження та лікування 80 пацієнток віком від 22 до 39 років (середній вік – 27,4 ± 1,1) з ХЗЗВСО і тривалістю захворювання від 2 до 5 років. Залежно від методу лікування, пацієнток було поділено на дві групи. Основну групу склали 40 пацієнток, яким призначали ректально свічки з Далмаксіном 0,2 г щодня по 1 свічці на ніч протягом 14 днів, потім через день № 10; проводили магнітотерапію № 15 і ультразвук № 15; циклічну вітамінотерапію (в I фазу – фолієва кислота, в II фазу – вітамін Е).

До групи порівняння увійшли 40 пацієнток, яким призначали: імуномодулятори – цепегінтерферон альфа-2b по 0,4–0,6 мл (залежно від маси тіла) один раз на тиждень № 4; ректально свічки з індометацином по 50 мг два рази на добу щодня протягом 10 днів, потім щодня по 50 мг на ніч № 20; тампони з маззю Вишневського щодня протягом 10 днів, потім через день № 10; магнітотерапію № 15 і ультразвук № 15, циклічну вітамінотерапію (в I фазу – фолієва кислота, в II фазу – вітамін Е). Тривалість терапії, у середньому, становила 2 міс.

Оцінку результатів лікування проводили після закінчення терапії та через 3 міс. У дослідження не увійшли пацієнтки із соматичними захворюваннями, які були можливою причиною хронічного тазового болю (після консультування терапевтом, невропатологом, урологом, хірургом). До дослідження не включалися жінки з наявністю пухлин придатків. Обстеження хворих передбачало спеціально розроблену анкету [7], де в компактній формі зображено як якісні, так і кількісні характеристики болю. Особливу увагу приділяли локалізації та суб’єктивним характеристикам болю, тривалості, періодичності, зв’язку з менструаціями (дисменорея) або зі статевим контактом (диспареунія). Інтенсивність цих симптомів оцінювали в балах (від 0 до 3), сумарна оцінка являла собою больовий індекс.

Ступінь впливу болю на головні показники якості життя: фізичну активність, емоційний статус, сон, працездатність, сексуальне, сімейне й соціальне функціонування, – також оцінювалася хворими в балах від 0 до 3.

Анкети заповнювали після закінчення терапії й через 3 місяці після лікування, критерієм ефективності якого було зниження больового індексу й бальної оцінки якості життя не менш, ніж у 2 рази. Імунологічні лабораторні дослідження проводили методом проточної цитометрії (проточний цитофлуориметр FACSCalibur, Becton Dickinson, USA) з використанням моноклональних антитіл (МаТ), у програмі CellQuest визначали процентний склад імунологічних показників. Статистична обробка матеріалу проведена з використанням пакету програм Statistica 7.0 (StatSoft Inc., США).

Результати дослідження та їх обговорення

Обстежені жінки пов’язували загострення ХЗЗВСО з переохолодженням у 22,5 % випадків, стресом – у 20,0 %, перенесеною екстрагенітальною бактеріальною чи вірусною інфекцією – в 15,0 %, зміною статевого партнера – у 5,0 %, важко було встановити причину загострення в 37,5 %.

Одразу після закінчення терапії встановлено, що в основній групі після комплексної терапії з Далмаксіном був відсутній больовий синдром у 60,0 % пацієнток (в групі порівняння – у 55,0 % пацієнток), больовий синдром характеризувався як незначний у 32,5 % (в групі порівняння – у 27,5 %), як помірний – у 7,5 % (в групі порівняння – в 17,5 %), як виражений, больовий синдром не був відзначений обох групах.

У групі порівняння звертає на себе увагу більш, ніж у два рази більша частота збереження больового синдрому помірної ступені вираженості в порівнянні з основною групою (p> 0,05). Після закінчення терапії, методом бактеріоскопії бактеріальний вагіноз виявлено у 2 пацієнток основної групи й у 3 в групі порівняння, кольпіт, відповідно у 2 та 3 пацієнток.

Через 3 місяці після закінчення терапії, в основній групі больовий синдром був відсутній у 45,0 % пацієнток (в групі порівняння – у 27,5 % пацієнток), больовий синдром характеризувався як незначний у 42,5 % (в групі порівняння – у 47,5 %), як помірний – в 10,0 % (в групі порівняння – у 22,5 %), як виражений – у 2,5 % (в групі порівняння – у 2,5 %).

Позитивним явищем була відсутність больового синдрому в основній групі в кожної другої пацієнтки, тоді як відновлення больового синдрому фактично відзначали три жінки з чотирьох у групі порівняння (p < 0,05). При цьому в групі порівняння, у кожної четвертої жінки больовий синдром характеризувався в якості помірного або вираженого (p< 0,05).

далмаксин

 

Диспареунія через 3 місяці після закінчення терапії відмічалася в 7,5 % пацієнток основної групи й у 12,5 % пацієнток групи порівняння.

Бактеріальний вагіноз виявлений у 3 пацієнток основної групи та в 3 пацієнток групи порівняння, кольпіт відповідно у 2 та 4 пацієнток (p <0,05).

На тлі ХЗЗВСО, протягом 3 місяців після закінчення терапії виявлено відхилення параметрів менструального циклу від нормальних у 12,5 % жінок в основній групі й більш, ніж у два рази частіше (27,5 %) у групі порівняння (p <0,05) (малюнок).

Рідша частота порушень менструального циклу в основній групі свідчить про ефективність терапії Далмаксіном, його системний протизапальний ефект, поліпшення мікроциркуляції в органах малого таза, позитивний вплив на функцію яєчників і гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи.

Після завершення лікування, в основній групі зафіксовано більш виражене зменшення концентрації ЦІК у крові пацієнток (таблиця). У пацієнток, котрі отримували стандартну терапію, зниження рівня ЦІК було менш вираженим (p <0,05). Інші показники імунограми були зіставлюваними в обох групах (p> 0,5).

Через 3 місяці після закінчення терапії, у групі порівняння з’явилися патологічні показники, що свідчать про пригнічення клітинної ланки імунного захисту у вигляді статистично значущого збільшення рівня ЦІК, збільшення CD8 і зниження активних форм лейкоцитів (CD 25).

Ці дані доводять позитивний та довготривалий ефект після проведеного лікування в основній групі, з одного боку, і необхідності початку протирецидивного лікування в групі порівняння.

У трьох пацієнток групи порівняння виявлено загострення ХЗЗВСО (з’явилися симптоми запалення: гіпертермія, відновився больовий синдром, відзначено збільшення ШЗЕ та кількості лейкоцитів, виявлено патологічний рівень С-реактивного білку). В основній групі за період спостереження рецидивів не було.

Висновки

У роботі доведено клінічну ефективність лікування хворих із загостренням хронічних запальних захворювань внутрішніх органів малого таза (ХЗЗВОМТ) з використанням препарату Далмаксін.

При застосуванні Далмаксіну в комплексному лікуванні ХЗЗВОМТ відзначається:

  • Вірогідне зниження больового синдрому, як безпосередньо під час лікування, так і у віддаленому періоді (p<0,05).
  • Вірогідно рідша частота порушень менструального циклу (p<0,05).
  • Вірогідно більш виражене зменшення концентрації ЦІК у крові, як безпосередньо після лікування, так і у віддаленому періоді (p<0,05).
  • Довготривалий і безрецидивний ефект.

Такі дані свідчать про ефективність терапії Далмаксіном, його системний протизапальний ефект, поліпшення мікроциркуляції в органах малого таза, позитивний вплив на функцію яєчників і гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникову систему.

Завдяки відновленню мікроциркуляції, протизапальному, імуномодулювальному, мембрано-стабілізувальному, протиішемічному, антиоксидантному та регенеративним ефектам, застосування препарату Далмаксін при ХЗЗВСО сприяє швидкому згасанню симптомів захворювання й дозволяє зменшити кількість застосовуваних лікарських засобів.

У жінок із ХЗЗВСО в періоді загострення, для проведення цільової терапії необхідна оцінка імунного статусу. Проведені дослідження свідчать про доцільність комплексного лікування із застосуванням препарату Далмаксін жінкам із ХЗЗВСО, враховуючи його вплив на ключові ланки патогенезу.

Хронічні запальні захворювання внутрішніх статевих органів (оптимізація лікування) Б. О. Заболотнов, А.М. Рибалка, В.Й. Шатіла, С. С. Анікін

Відомості про авторів

Заболотнов Віталій Олександровичу – Кафедра «Сестринська справа» Житомирського інституту медсестринства, 10002, м Житомир, вул. Велика Бердичівська, 46/15; тел.: (050) 497–24–44. E-mail: vaz@crimea.com

Рибалка Анатолій Миколайович – Кримський державний медичний університет, кафедра акушерства гінекології та перинатології, 95024, м. Сімферополь, бульвар Леніна, 5/7; тел.: (0652) 49–77–76. E-mail: vaz@crimea.com

Шатла Віктор Йосипович – Кафедра «Сестринська справа» Житомирського інституту медсестринства, 10002, м Житомир, вул. Велика Бердичівська, 46/15; тел.: (0412) 43–08–91, (0412) 46–19–81. E-mail: ztims@yandex.ru

Анікін Сергій Сергійович – Кримський державний медичний університет, кафедра акушерства, гінекології та перинатології, 95024, м. Сімферополь, бульвар Леніна, 5/7. E-mail: ssanikin@rambler.ru

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

  1. Газазян М.Г. Оптимизация диагностики и лечения хронических сальпингоофоритов /М.Г. Газазян, А.В. Хардиков, Н.В. Сухих //Российский вестник акушера-гинеколога. – 2009.-Т. 9, № -С. 67-71.
  2. Герасимова Т.В. Воспалительные заболевания органов малого таза – включение препаратов с противовоспалительным и антиишемическим действием в комплекс терапии / Т.В. Герасимова, Е.Н. Гопчук//Здоровье женщины. – 2013. – № 8 (84). -С. 188-190.
  3. Дудчик М.В. Принципи лікування хронічного запального процесу додатків матки // Жіночий лікар. – 2007. -№1.-С. 8-10.
  4. Радзинский В.Е. Хронические воспалительные заболевания верхнего отдела женских половых органов // Руководство к практическим занятиям по гинекологии: Учеб, пособие / под ред. В.Е. Радзинского. – М.: ГЭОТАР Медиа, 2007. – С. 247.
  5. Товстановская В.А. Новый подход в лечении женщин с атрофическим кольпитом / В.А. Товстановская, А.Б. Прилуцкая, А.И. Прилуцкий, Е.В. Коваль//Здоровье женщины. – -№8(84).-С. 186-187.
  6. Характеристика репродуктивного здоров’я населення України /О.О. Дудіна, Н.Г. Гойда,Р.О. Моісеєнко [та ін.] // Щорічна доповідь про стан здоров’я населення України та санітарно-епідемічну ситуацію. 2010 рік: монографія / [за ред. О.В. Аніщенка]. – К., 2011. – С. 54-66.
  7. Яроцкая Е.Л. Особенности тактики ведения гинекологических больных, страдающих тазовыми болями / Е.Л. Яроцкая, Л.Б. Адамян // Проблемы репродуктологии. – 2003. – № 3. -С. 17-26.
  8. Barrett S. A review on pelvic inflammatory disease /S. Barrett, C. Taylor // J. STD AIDS. – 2005. – Vol. 16, N11.-P. 715-720.
  9. Eschenbach D.A. Treatment of pelvic inflammatory disease /D.A. Eschenbach //Clin. Infect. Dis. – 2007.-Vol. 44, -P. 961-963.
  10. Haggerty C.L Epidemiology, pathogenesis and treatment of pelvic inflammatory disease /C.L. Haggerty,R.B. Ness //Expert Rev. Anti. Infect. Ther. – 2006. – Vol. 4, N 2. – P. 235-247.
  11. Pelvic inflammatory disease: Green-top guideline 32 [online]. London, UK: Royal College of Obstetricians and Gynaecologists; 17 November 2008 [cited 7 February 2010]. Available from: URL link.
  12. Pelvic Inflammatory Disease /Edited by R.L. Sweet, H.C. Wiesenfeld. – London and New York: Taylor & Francis, 2006. – 173 p.
  13. Ross J. United Kingdom national guideline for the management of pelvic inflammatory disease [online]. London: British Association for Sexual Health and HIV; 14 February 2005 [cited 2 March 2011]. Available from: URL li

УДК 618.17

 

В.А. Заболотнов 1 , А.Н. Рыбалка 2 , В.Й. Шатила 1 , С, С, Аникин 2 Житомирський інститут медсестринства 2 Кримський державний медичний університет імені С.І. Георгіївського, м. Сімферополь Ефективність застосування тіотриазоліну У статті наведено дані про ефективність застосування нової лікарської форми тіотриазоліну – ректальних супозиторіїв Далмаксін у комплексі лікування ...

Оставить комментарий

  Subscribe  
Notify of